- відмовник
- —————————————————————————————відмо́вникіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
відмовник
Смотреть что такое "відмовник" в других словарях:
відмовник — а, ч. Той, хто відмовляється від чого небудь … Український тлумачний словник
підмовник — а, ч. Той, хто підмовляє кого небудь на щось недозволене, підступне, проти когось і т. ін … Український тлумачний словник
підмовник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
відмовниця — і. Жін. до відмовник … Український тлумачний словник
підмовниця — і. Жін. до підмовник … Український тлумачний словник
підбурювач — (той, хто підбурює), підбурник, провокатор, палій, намовник, підмовник, направник, інспіратор Див. тж. баламут 1) … Словник синонімів української мови
